Зміст
Він зіграв понад 50 ролей — від дільничного міліціонера у народній комедії до десантника у воєнній драмі. А потім вдягнув справжню форму і пішов на фронт. Олексій Тритенко — один із тих акторів, про яких говорять не лише в контексті кіно, але і в контексті вибору.
Біографія Олексія Тритенка
Дитинство і Запоріжжя
Олексій Олександрович Тритенко народився 11 грудня 1981 року в Запоріжжі. Виріс у робітничому районі Павло-Кічкас. Зріст — 192 см. Йому 44 роки.
У четвертому класі зіграв першу головну роль у шкільній виставі — і саме тоді зрозумів, що хоче бути актором. Коли після школи зібрались сімейні збори, мама пропонувала стати бухгалтером, старший брат радив займатись міжнародними відносинами. Батько запропонував просто запитати самого Олексія. Той відповів: хочу бути актором. І тільки ним.
Навчання і початок кар’єри
У 2003 році закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж. Одразу після цього став актором Одеського російського театру — але пропрацював там лише рік.
Потім — переїзд до Києва і початок довгих спроб потрапити до Київського національного академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Тритенко кілька разів отримував відмову, але продовжував наполягати. Врешті його прийняли — багато в чому саме завдяки наполегливості. З 2004 року він працював там аж до 2018-го.
З 2018 року — актор Київського академічного Молодого театру. Саме в цей час він також зробив спробу в режисурі: зняв на власні кошти короткометражний фільм «Листи до батька», який у 2017 році потрапив на Перший міжнародний кінофестиваль в Аланії (Туреччина).
Фільми і серіали Олексія Тритенка
Перші ролі
Кінодебют відбувся у 2003 році — роль Мурги у стрічці «Особисте життя офіційних людей». Потім були невеликі ролі у «Торгашах», «Подрузі особливого призначення», «Сестрах по крові», «Танго кохання».
Найвідоміша роль — Андрій у «Коли ми вдома»
Серіал «Коли ми вдома» зробив Тритенка впізнаваним для широкої аудиторії. Він зіграв Андрія — дільничного міліціонера, сусіда і друга головних героїв. Персонаж вийшов живим і природним настільки, що сам актор пізніше казав про нього: «Це я сам, тільки без форми». Серіал тривав кілька сезонів і зібрав стабільну глядацьку аудиторію.
Інші помітні роботи
«Чорний ворон» — одна з найсерйозніших ролей в кар’єрі. Воєнно-патріотична драма, де Тритенко зіграв учасника визвольних змагань. Фільм отримав позитивні відгуки від глядачів і критиків.
«Крути 1918» — один із найважливіших українських фільмів про Першу світову війну і боротьбу за незалежність. Роль у цій стрічці стала для актора особливо значущою з огляду на його пізніший власний вибір піти на фронт.
«Папік 2» — популярний серіал, де Тритенко з’явився в одній із характерних ролей.
«Мирний-21» (2023) — фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва про воїнів, які повертаються з фронту. Один із останніх кінопроєктів до активної фронтової служби.
«Я, Ніна» (2022) — драматична стрічка про жінку, яка дізнається про рак і переосмислює своє життя. Тритенко зіграв одну з чоловічих ролей.
Серед інших помітних робіт:
- «Голос янгола» (2019);
- «Гра в долю» (2020);
- «Невипадкові зустрічі» (2020);
- «Слов’яни» (2021);
- «Відступники» (2021);
- «Голем: Початок» (2018) — міжнародна копродукція, де Тритенко зіграв Vladimira.
Загальна кількість кіноробіт — понад 50 проєктів.
Олексій Тритенко і ЗСУ
З перших днів повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року — Олексій Тритенко добровільно пішов до ЗСУ. Без галасу і без публічних заяв — просто вдягнув форму.
Спочатку служив у Повітряних силах, потім був переведений. Наразі є молодшим сержантом у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді. Обіймає посаду стрільця в роті управління безпілотними авіаційними комплексами — тобто освоїв керування БПЛА.
Акторська кар’єра фактично поставлена на паузу. Усі публікації в соцмережах після лютого 2022 року — виключно про службу. У 2025 році під час першої відпустки після трьох років на фронті він одразу вийшов на сцену — для своїх побратимів.
Сам Тритенко в одному з рідкісних інтерв’ю сказав: «Ти виходиш і за дві-три години маєш зробити так, щоб глядач не лише залишився задоволеним, а й задумався над своїм життям». Ця фраза про театр — але вона точно описує і його рішення піти воювати.
Особисте життя Олексія Тритенка
Тритенко був двічі одружений.
Перша дружина — актриса Анастасія Тритенко (Карпенко). Шлюб розпався у 2014 році.
Того ж 2014 року він одружився вдруге — з акторкою Зоряною Марченко. Вони познайомились на знімальному майданчику серіалу «Останній яничар». Весілля відбулось скромно: після РАГСу молодята полетіли до Грузії — без пишного банкету і без зайвого розголосу. Практично ніхто з оточення не знав, що вони розписались.
Згодом пара розлучилась. Зараз, за словами самого актора, головним пріоритетом є захист України — «для десантника особисте життя — це наказ командира».
Нагороди і визнання
- Заслужений артист України;
- Лауреат національного рейтингу «Топ-100 видатних чоловіків Київщини» у номінації «Гордість Київщини»;
- Кандидат Української кіноакадемії (2018).
Олексій Тритенко — актор, для якого патріотизм не став позою. Він просто зробив те, що вважав правильним — і продовжує служити. Більш ніж 50 ролей у кіно і три роки на фронті — це не протиріччя. Це одна людина і одне рішення.
