Зміст
Ім’я Ольги Сумської в Україні не потребує представлення. Роксолана з однойменного серіалу, лауреатка Національної премії Шевченка, Народна артистка України — це все вона. За більш ніж сорок років у кіно і театрі вона зіграла понад сімдесят ролей і стала одним із найпізнаваніших жіночих облич українського екрана.
Ольга В’ячеславівна Сумська народилася 22 серпня 1966 року у Львові. Їй 58 років. Народна артистка України (2009), Заслужена артистка України (1997), лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996), нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня (2021).
Біографія: акторська родина і шлях до сцени
Дитинство і родина
Ольга Сумська народилась у відомій акторській родині. Батько — народний артист України В’ячеслав Гнатович Сумський (1934–2007), мати — заслужена артистка УРСР Ганна Іванівна Опанасенко-Сумська (1933–2022). Обоє були акторами Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Старша сестра — Наталія Сумська (нар. 1956), також Народна артистка України, акторка і телеведуча, провідна акторка того самого театру Франка.
Вперше на сцену Ольга вийшла у п’ять років — у виставі «Дженні Герхардт» у Запорізькому українському драматичному театрі. Оскільки батьки були постійно зайняті роботою, виховання Ольги багато в чому лягло на плечі старшої сестри Наталії.
Школу Ольга міняла кілька разів: з 1973 по 1982 рік навчалась у запорізькій школі № 1, потім разом з батьками переїхала до Полтави і закінчила школу там. Паралельно здобула музичну освіту.
Університет і перші ролі
У 1987 році Ольга Сумська закінчила акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Ще студенткою знялась у двох фільмах: «І в звуках пам’ять відгукнеться» і «За покликом серця».
Першою помітною появою на телебаченні стала роль Музи, сотниківни і Панночки в телефільмі «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983) — ще до закінчення університету.
Кіно і театр: головні ролі Ольги Сумської
Зоряна роль, яка зробила Ольгу Сумську зіркою в усьому пострадянському просторі, — Роксолана в трилогії «Роксолана — полонянка султана» (1996), «Роксолана: Сходження на трон» (1996) та «Роксолана: Владарка імперії» (1997). За цю роль вона отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка.
Серіал став культовим. Роксолана — образ сильної, мудрої і красивої жінки — повністю збігся із зовнішністю і темпераментом Сумської. Глядачі на десятиліття вперед асоціювали її саме з цією героїнею.
Серед інших помітних кіноробіт:
- «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983) — перша поява на екрані;
- «Голос трави» — одна з ранніх помітних ролей;
- «Пастка» — детективна драма;
- «Записки кирпатого Мефістофеля» — одна з характерних ролей;
- «Кілька любовних історій» — мелодрама;
- «Останній москаль» — популярний серіал;
- «Тигролови» — пригодницька драма;
- «Кріпосна» (СТБ) — роль Софії Косач, матері великого дворянського сімейства. Один із найпомітніших серіальних проектів останніх років;
- «Таємниця Маестро» (2006) — роль княжни Таракановой.
Крім акторської роботи, Сумська озвучила Малефісенту в українській версії фільму «Чаклунка» — і голос актриси ідеально ліг на цей образ сильної і складної жінки.
З 1997 по 2008 рік Ольга Сумська була постійною ведучою проєкту «Імперія кіно» на каналі 1+1 — і в цій ролі теж здобула окрему аудиторію шанувальників.
Чоловіки Ольги Сумської
Перший чоловік: Євген Паперний
Перший чоловік Ольги Сумської — актор Євген Паперний, який був старший за неї на 16 років. Вони одружились наприкінці 1980-х. У 1990 році в них народилась донька Антоніна. Але того ж 1990 року шлюб розпався.
Причиною стало нове кохання Ольги, яке виникло несподівано — під час репетицій у Театрі російської драми.
Другий чоловік: Віталій Борисюк
Під час репетицій мюзиклу її партнером по сцені виявився актор Віталій Борисюк. Романтичні стосунки за сценарієм поступово перейшли в реальне кохання. Ольга залишила перший шлюб і почала стосунки з Борисюком.
Офіційно вони одружились у 1996 році. У 2002 році в них народилась донька Ганна. Подружжя разом вже понад двадцяти п’яти років і вважається однією з найміцніших пар українського шоу-бізнесу.
Борисюк в інтерв’ю не приховує, що стосунки у них непрості, але міцні. Вони обидва — сильні особистості з акторськими темпераментами, але вміють зберігати рівновагу. Сама Ольга казала: «Головне — взаєморозуміння і поважати одне одного».
Діти Ольги Сумської
Ольга Сумська має двох доньок.
Антоніна Паперна (нар. 1 червня 1990) — донька від першого шлюбу з Євгеном Паперним. Пішла шляхом батьків — стала акторкою. Вийшла заміж за російського актора Володимира Яглича і переїхала до Москви. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Антоніна не висловлювала публічної позиції щодо війни, що стало важкою темою для матері. Ольга Сумська відкрито говорила про цей біль: «Я не маю жодного права виправдовуватися, щось комусь доводити. Просто треба молитися, щоб обійняти своїх дітей і онуків». Сумська зізнавалась, що понад два роки не бачилась зі старшою донькою.
Ганна Борисюк (нар. 2 березня 2002) — донька від другого шлюбу з Віталієм Борисюком. Молодша і значно менш публічна. Ольга разом з Ганною і Борисюком зіграли на сцені в одній виставі — і це стало окремою темою для публікацій у пресі.
Ольга Сумська є бабусею — має онуків від старшої доньки.
Ольга Сумська сьогодні
Актриса продовжує активну творчу діяльність: грає в театрі, знімається в кіно і серіалах, бере участь у різних телепроєктах. З початком повномасштабного вторгнення активно веде соціальні мережі, розповідаючи про життя в Україні.
Після смерті матері у 2022 році Ольга публічно висловилась: «Хай душа її не бачить вже цього жаху». Це були дні, коли особистий і суспільний біль злились в одне.
Незважаючи на складнощі з особистим життям — ситуацію зі старшою донькою і напружені стосунки з сестрою Наталією, про які Ольга говорила в інтерв’ю у 2024 році — вона залишається активною, відкритою і впізнаваною фігурою українського культурного простору.
Ольга Сумська — це п’ять десятиліть на сцені, одна з найвідоміших жіночих ролей в історії українського серіального кіно і приклад того, як у найскладніші часи людина продовжує робити свою справу.
